Закон України "Про житлово - комунальні послуги" прикінцеві частини
Розділ VII
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТАРИФОУТВОРЕННЯ ТА ОПЛАТИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Стаття 30. Принципи державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги
1. Державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах:
1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій;
2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку;
3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства;
5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;
6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;
7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Стаття 31. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги
1. Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. { Частина перша статті 31 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
2. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. { Частина друга статті 31 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
3. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями. { Абзац другий частини третьої статті 31 в редакції Закону N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 } { Частина третя статті 31 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
4. У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. { Частина четверта статті 31 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
5. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. { Частина п'ята статті 31 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010; додатково див. Закон N 2404-VI ( 2404-17 ) від 01.07.2010 }
6. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. { Частина шоста статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
7. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. { Частина сьома статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
8. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. { Частина восьма статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
9. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.
Стаття 32. Плата за житлово-комунальні послуги
1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частина перша статті 32 в редакції Закону N 3569-VI ( 3569-17 ) від 05.07.2011 }
2. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
3. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
4. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
5. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
6. Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами. { Статтю 32 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3569-VI ( 3569-17 ) від 05.07.2011 }
Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частин четвертої, п'ятої, сьомої і восьмої статті 31 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2005 року.
Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.
2. Кабінету Міністрів України:
а) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
б) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити типові договори, передбачені цим Законом.
Каталог статей 
