Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
| | |
|
Владимир Предатько (Северодонецк)
| 14.11.2011, 12:56 |
Івану Низовому
Живу на себе тільки сподіваюсь. Не все земне розгледів до пуття. Біжу, та сам з собою сперечаюсь Отак від каяття до каяття.
Події сподівання та обличчя Безжально та тихенько в котрий раз, Усе що є, згортає на узбіччя, Непересічний, незбагненний час.
А тіні ночі мабуть мають крила, І в цьому є якийсь таємний зиск… Чиясь душа у спогад відлетіла І в пам'яті лишила переблиск.
З людської невгамовної толоки, Зненацька б зазирнути в майбуття… Допоки ми… Допоки я… Допоки… Схвильовано я пью своє життя.
|
Категория: Мои файлы | Добавил: Andy
| Теги: Обрий, Владимир Предатько, Ивану Низовому
|
Просмотров: 791 | Загрузок: 0
| Рейтинг: 5.0/1 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
| |
| |
| | |
|
|